Микола Миколайович Пантелюк — полковник запасу Збройних Сил України, гетьман Українського козацтва, кандидат педагогічних наук.
Микола Миколайович Пантелюк родом з Івано-Франківської області. Народився і жив до призовного віку в Коломийському районі, відомому як батьківщина легендарного опришка Олекси Довбуша. Батько його, Микола Федорович, був із заможних селян, але після приєднання Західної України записався у колгосп, а після Великої Вітчизняної війни, яку він пройшов «від дзвінка до дзвінка», навіть очолював його. Мама, Параска Іванівна, вчителювала. Микола пішов стопами діда — капітана Австрійської армії.
Під час строкової служби М.Пантелюк був ракетником, а після закінчення Новосибірського вищого військового училища став офіцером-десантником. У військовій біографії значаться такі точки на карті: Москва, Кишинів, Одеса, Прибалтика, НДР, а ще Афганістан, де він на посаді заступника командира десантного батальйону воював в особливо гарячі роки — 1981–1983. Має дипломи Військової академії і Донецької академії управління.
З Донеччиною його поріднила дружина Марічка Яківна. З нею він познайомився у Молдові, де вона працювала викладачем у Кишинівському училищі легкої промисловості. Весілля справили у ії рідному селі Старомайорську Великоновосілківського району. Звідси він потрапив у пекло Афганістану, де саме десантникам дістався особливо тяжкий період бойових дій. Саме ті гарячі роки дали Миколі Миколайовичу гарт бойового офіцера. Коли в 1997 році він пішов у запас з Національної гвардії України, в якій служив у Донецьку останні роки, почав уважно придивлятися до козацького руху в нашому краї.
Очолив Кальміуську паланку Микола Пантелюк у 1998 році, і саме з того часу про неї заговорили в Донбасі. З його приходом було змінено статут, розроблено чіткі напрями діяльності організації. Микола Миколайович захистив дисертацію кандидата педагогічних наук з козацької тематики, присвячену національно-патріотичному вихованню молоді на засадах козацької ідеології. Саме найкращі козацькі традиції, такі як лицарська гідність, братерство, виконання волі громади, здобуття козацьких прав і вольностей, любов до Вітчизни, готовність до самопожертви заради суспільних інтересів, почуття справедливості, історичної спадкоємності тощо, на переконання автора наукової праці, здатні рішуче протистояти негативним явищам нинішнього буття.