У духовному житті молоді козацька педагогіка особливу роль відводила лицарській честі, звитязі. Кодекс лицарської честі включав такі основні якості особистості:
— любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини;
— готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей;
— підкреслено шановне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;
— непохитна вірність принципам народної моралі, духовності;
— відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави;
— прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально — виховних закладів, пам’яток історії та і культури;
— здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сили, волю, можливості свого організму;
— уміння скрізь і всюди поступати благородно. Виявляти лицарські чесноти;
— турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі, примноження її багатства.
Якості лицарської честі гармонійно доповнювалися кодексом лицарської звитяги:
— готовність боротися до загину за волю, честь і славу України;
— нехтування небезпекою, коли справа стосується ЖИТТЯ рідних, друзів, побратимів;
— ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих заброд — завойовників;
— здатність відстоювати рідну мову, культуру, право бути господарем на власній землі;
— героїзм, подвижництво у праці в бою в ім я свободи і незалежності України.
Козаки були глибоко людяними, щиросердними, великодушними і милосердними до всіх, хто потребував допомоги, співчуття. Як дорогоцінний духовно — моральний спадок, козаки залишили своїм нащадкам такі заповіді милосердя:
— всебічна допомога сиротам, вдовам, турботливе ставлення до безпомічних, постійна матеріальна і моральна підтримка;
— готовність допомагати найменшим, найбеззахиснішим — дітям, створювати умови для їхньої радості, : попереджувати їхні страждання, заміняти їм у разі батька й матір, сестру й брата;
— надання допомоги хворим, пораненим, потерпілим від злих людей, стихійних сил природи та ін.;
— здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;
— готовність допомагати будь — якій людині, щиро розділити з нею горе, страждання, журбу і тугу.
Під впливом ідей і засобів козацької педагогіки успішно формувалися етнософія і етика поведінки, що Грунтувалася на відчутті власної гідності і повазі до іншої людини, глибока правосвідомість, спрямована на захист козацьких вільностей, інтелектуальна елітарність і емоційно — естетична розвиненість, багатогранна духовність і особистості.
У конкретно — історичних умовах козацтво утверджувало вдосконаленіший спосіб життя, що був спрямований на захист економічних, культурних, національних інтересів усього народу.
Характерною особливістю козацького способу життя був культ різнобічних і ґрунтовних знань, свободи особистості і нації. Г. Боплан так характеризував ознаки козацької духовності: «Вони кмітливі і проникливі, дотепні і І надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу без якої не уявляють собі життя».
Знаменно, що однозначно з відродженням у 1991р. Українського козацтва виникла ідея створення всеукраїнських дитячих і козацьких організацій, які розгортали б свою діяльність на забутих традиціях. Козацькі гурти, групи, закони та інші формування козачат, юних козаків, джур уже діють у багатьох школах, при установах.
Молодіжні козацькі осередки у своїй діяльності керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом.
Одним із перших їхніх кроків є пізнання історії українського козацтва.
Другим етапом своєї діяльносіі — учнівські козацькі об’єднання (гурти, закони, братства, сотні тощо) вивчають і застосовують на практиці народні козацькі знання з медицини, астрономії, метереології, кулінарії та ін. Проводяться вікторини, конкурси, різноманітні змагання на краще практичне оволодіння рецептами, способами народного лікування, орієнтування в степу, на морі, в лісі тощо.
Відбуваються фольклорно — етнографічні експедиції з козацького краєзнавства, походи і мандрівки екологічні акції, заходи милосердя.
Для того, щоб успішно оволодіти змістом, методами і прийомами козацького способу життя, світосприймання, доцільно проводити теоретичні і практичні заняття, тренінги, враховуючи регіональні умови.
Третій — багато молоді виявляє бажання досліджу вати і відроджувати спортивне військове мистецтво козаків. Для цього можна організувати групи, загони юних козаків, які б за відповідною програмою займалися вивченням, практичним опануванням бойовим козацьким мистецтвом.
Творче продовження традицій фізичного гарту козаків забезпечили зміцнення здоров’я дітей, підірваного в умовах екологічної кризи, трагічних наслідків Чорнобильської катастрофи. Оволодіння козацькими видами боротьби, зокрема одноборствами, стимулюватиме не лише фізичний, а й психофізичний, моральний і духовний розвиток особистості.
В практику роботи шкіл входять нові форми роботи, посвята в козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, козацькі старшинські бенкети, лицарські турніри, козацькі ігри і забави. З’явилася потреба у створенні науково -методичного центру, який виробляв би навчальні плани, програми, рекомендації та інші матеріали з проблем реалізації козацької педагогіки на уроках, у позаурочній виховній роботі, молодіжному русі.
Творче впровадження в життя ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної України.