Історичний факультет почав свій літопис від 1937 р. Разом із філологічним факультетом він увійшов до складу створеного тоді Сталінського (Донецького) педагогічного інституту. На перший курс був зарахований 71 студент. Першим деканом став К. В. Маренко — викладач історії стародавнього світу. Згодом цю посаду обіймали Т. В. Бахмут, Л. О. Безпалова, А. М. Козлов, І. І. Колодяжний. Протягом 1941 — 1943 рр. історичний факультет через обставини об’єктивного характеру, викликані воєнним лихоліттям, тимчасово не працював. На фронт пішли багато викладачів, студентів та співробітників факультету.
У 1945 р. відбувся перший повоєнний випуск фахівців-істориків. Випускники Л. О. Безпалова та І. Ф. Біликбули зараховані до аспірантури. У 1955 р., після реорганізації в історико-філологічний, факультет був переведений з чотирирічного терміну навчання на п’ятирічний.
У 1965 р. факультет став самостійною університетською структурою. З цього часу ним керували доцент І. І. Паніотов, професор 3. Г. Лихолобова, доценти М. І. Турівненко, А. О. Моруженко, професор В. Ф. Бурносов. З 1999 р. факультет очолює професор П. В. Добров.
Від перетворення історичного факультету на самостійну структурну одиницю університету минуло майже 40 років. За цей період у його житті відбулися докорінні позитивні зрушення. Була створена матеріально-технічна база, у своє повне використання факультет отримав другий навчально-лабораторний корпус, де були відкриті науково-методичні кабінети та навчальні лабораторії, музеї, комп’ютерні класи. Окрім вже традиційних, з’явилися нові кафедри. Сьогодні їх шість:

— кафедра історії України (завідувач — академік Української академії історичних наук, професор П. В. Добров);
— кафедра всесвітньої історії (завідувач — професор Г. П. Єрхов);
— кафедра історії слов’ян (завідувач — професор М. С. Безпалов);
— кафедра історіографії, джерелознавства, археології і методики викладання історії (завідувач — професор В. О. Пірко);
— кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики (завідувач — академік Української історичної академії наук, професор О. В. Крапівін);
— кафедра політології (завідувач — професор М. В. Примуш).

Майже втричі зросла кількість студентів. Зараз факультет готує фахівців за трьома спеціальностями: «історія», «політологія», «міжнародні відносини» та за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр».
Навчальний процес та наукову роботу на факультеті забезпечують 54 штатні викладачі та 12 сумісників. За питомою вагою докторів та кандидатів наук серед викладачів факультет посідає перше місце в університеті. На факультеті працюють 16 докторів та 34 кандидати наук. За роки роботи в університеті: 5 вчених отримали державні нагороди, 6 — почесні звання, 2 — стали лауреатами премії ім. Дмитра Яворницького, 2 — заслуженими професорами університету, 5 — академіками галузевих академій наук, 20 — відмінниками освіти України.
Подією, шо засвідчує високий науковий потенціал історичного факультету, стало відкриття при ньому у травні 1994 р. спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій.
У 2001 р. на факультеті, уперше в університеті, була створена спеціалізована Вчена рада із захисту докторських дисертацій. Головою ради було призначено професора П. В. Доброва, вченим секретарем — професора О. В. Крапівіна. Упродовж 1994–2005 рр. докторські та кандидатські дисертації захистили 137 представників ВНЗ Донецька, Києва, Кіровограда, Полтави, Сімферополя, Луганська, Черкас та інших міст України. Серед тих, хто з успіхом захистив докторські дисертації, 4 викладачі університету, випускники історичного факультету: В. М. Нікольський, Н. Р. Темірова, О. В. Стяжкіна, В. А. Моргун. В аспірантурі факультету з відривом та без відриву від виробництва навчається 49 аспірантів та 30 пошукачів.
Науковці історичного факультету приділяють значну увагу розширенню напрямів наукових пошуків, підготовці за їх результатами та виданню наукової продукції. Тільки за роки незалежності України ними надруковано 1127 наукових праць. Серед них вагомими та помітними стали:
Реабілітовані історією. Донецька область / Ред. кол.: Добров П. В., Бут О. М., Нікольський В. М., Лихолобова 3. Г. — У 2 т. — Т. 1.- 2004. — 648 с; Т. 2. — 2005. — 624 с.
Донецький національний університет / Ред. кол.: Пономаренко Г. Я. (наук, керівник), Безпалов М. Є., Добров П. В., Масальський В. І., Лихолобова 3. Г, Шабельніков В. І. — Донецьк: Норд-Прес, 2002. — 335 с;
Безпалов М. Є., Бут О. М., Добров П. В., Шабельніков В. І. Історія України: погляд із сьогодення. — Донецьк, 2004. — 306 с. (З грифом МОН України);
Крапивин А. В., Пекарев И. М. Болгария в условиях нестабильного мира (1918—1923 гг.): Очерк внешней политики. — Донецк, 2005. — 185 с;
Пірко В. О. Заселення і господарське освоєння степової України в XVII- XVIII ст. — Донецьк, 2004. — 224 с;
Примуш М. В. Демократія і політичні партії Центральної і Східної Європи. — Донецьк, 2003. — 176 с.
На факультеті працює Інститут історії Донбасу (керівник — проф. П. В. Добров), Центр історико-статистичних (кількісних) досліджень Інституту історії України НАН України (керівник — проф. В. М. Нікольський), Науково-інформаційний центр міжнародної безпеки та Євроатлантичної співпраці (директор — проф. О. В. Крапівін), філія «Інституту козацтва» (керівник — професор В. О. Пірко).
На факультеті видаються чотири наукові збірники та один науковий журнал, визнані ВАК України як фахові. За роки свого існування історичний фа-
культет дав державі багато тисяч фахівців з вищою освітою. Так, лише за останні 5 років (з 2001 до 2005 р.) з його стін вийшло майже 1300 бакалаврів, спеціалістів та магістрів. Багато з них обіймають керівні посади у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах, академічних інститутах, центральних владних структурах та органах місцевого самоврядування, стали кандидатами та докторами наук. Одинадцять випускників факультету — О. А. Бондаренко, Г. В. Буйко, І. І. Васю-ра, С. П. Гмиря, М. І. Дондик, В. П. Заблоцький, А. Ф. Моцпан, Г. М. Немиря, Г. Д. Попов, М. В. Степанов, О. М. Стоян — були обрані до Парламенту України.