|
«Со времен степных былин-
Дел великих властелин.
Славен путь твой сквозь века
Город мой Авдеевка»
Міський голова - Черкасов Юрій Олександрович, 1955 року народження, освіта повна вища, закінчив Донецький державний медичний інститут, «лікарська справа», Одеський регіональний інститут державного управління Академії державного управління при Президентові України, 2002, «державне управління», на займаній посаді працює з квітня 2001 року
Легенда про засновника нашого міста – швидкого селянина Авдія має історичну основу. В середині XVIII сторіччя там, де зараз розташована східна частина міста виникло перше поселення, мешканцями якого були селяни Курської, Воронежської і Полтавської губерній. Кількість дворів поселення збільшувалося і незабаром Авдіївка стала селом, датою народження якого і вважається 1778 рік.
Авдіївка стала селянським поселенням, мешканці якого займалися вирощуванням різних сільськогосподарських культур, здебільшого зернових.
Наприкінці XIX століття в Авдіївці вже проживало 485 сімей, що нараховували 3051 чоловік, подальший розвиток села зв'язаний з будівництвом Єкатерининської залізниці, що з'єднала Донецький і Криворізький басейни.
У 1884 році одноколійна залізниця була здана в експлуатацію. У межах Донбасу вона з'єднувала Ясинувату з Чапліно, проходячи біля Авдіївки, де до Єкатерининської дороги примикала Юзовська галузь Донецької кам'яновугільної дороги.
Станційне селище розросталося і до початку XX століття в ньому проживало близько 2,5 тис. чоловік.
У травні 1923 року був утворений Авдіївський район, в якому було 10658 десятин посівної площі. Повсюдно створювалися тваринницькі і молочні товариства, товариства по спільній обробці землі.
У 1931 році Авдіївський район було скасовано і селище ввійшло в Сталінський округ.
У цей час в околицях селища починається промислова розробка родовища і видобуток піску. Примітивний, кустарний видобуток вівся давно. У 1934 році було створено кар’єроуправління. Пісок використовувався не тільки як будівельний матеріал. Головним споживачем його стала скляна промисловість. До родовища була прокладена залізнична гілка, що дало можливість відвантажувати кварцовий пісок для виробництва віконного і технічного скла.
У 1938 році Авдіївка знову стає районним центром.
Тяжкий вспомин лишила після себе Вітчизняна війна. У роки війни в Збройні Сили для захисту Вітчизни були призвані 2700 мешканців міста Авдіївка, з них 672 авдіївця загиблих на фронті, їх імена занесені на пам’ятній дошці меморіалу воїнам визволителям на площі у Палаці культури, техніки та спорту ВАТ „АКХЗ”, 1145 авдіївців занесені у книгу „Пам’яті України”. 1959 рік відкрив нову сторінку в історії Авдіївки. Саме цього року на окраїні міста, у степу, будівельники зробили розмітку нового коксохімічного заводу, якому призначено було стати гігантом, найбільшим заводом у Європі. Вже в листопаді 1963 року печі першої коксової батареї заводу бачили перший авдіївський кокс.
Статус міста обласного підпорядкування Авдіївка одержала 28 листопада 1990 року, коли була прийнята Постанова Верховної Ради УРСР "Про віднесення міста Авдіївка Донецької області до категорії міст обласного підпорядкування".
На території міста тече струмок (довжиною 4,6 км).
На території міста мешкають представники більш ніж 40 національностей та народностей. Промисловий комплекс Авдіївки базується на 4 підприємствах коксохімічної промисловості, машинобудування, легкої промисловості. Коксохімічна промисловість представлена ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод”, основною продукцією якого є виробництво коксу 6% вологості, мінеральних добрив, сірчаної кислоти, бензолу, фталевого ангідриду.
Виробництво металевих конструкцій здійснює ЗАТ “Авдіївський завод металевих конструкцій”. На заводі впроваджена система управління якістю по міжнародним стандартам ІSO 9001. Виробництво будівельних матеріалів здійснює ВАТ “Завод “Буддеталь”. Легка промисловість міста представлена ЗАТ «Фабрика «Агат».
У місті функціонує комунальне підприємство «Авдіївське трамвайно-транспортне управління», основним видом діяльності є перевезення пасажирів трамвайним транспортом. Управління утримує 26 трамваїв. За рік перевозиться близько 6 мільйонів пасажирів.
У місті розвинена соціальна сфера: 7 загальноосвітніх шкіл., 7 дошкільний установ. Функціонує притулок для неповнолітніх на 50 міст, територіальний центр по обслуговуванню осіб похилого віку, Центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інваліді «Іскорка».
Житловий фонд Авдіївки складає 787,8тис.кв.м. загальної площі. В розрахунку на одного мешканця припадає 21,4кв.м.Із загального об’єму житла в місті 79,4% загальної площі припадає на індивідуальний житловий фонд,15,6% складає житло місцевої ради. В житловому фонді знаходиться 5618 жилих дома, у т.ч. 12 гуртожитків. В жилих домах 16556 квартир.
Але сьогоднішні досягнення – це лише початок нашого руху вперед. Мешканці міста переконані, що їх спільна праця дасть у майбутньому бажані результати.
|
